УЧАСТЬ У ВИСТАВКАХ ТА КОНФЕРЕНЦІЯХ

ЧИ Є ВАЛОВІ ВИТРАТИ ПО УЧАСТІ У ВИСТАВКАХ ТА КОНФЕРЕНЦІЯХ ЗА КОРДОНОМ (Консультує ДПАУ) «Податковий, банківський, митний Консультант» N 37, від 17 вересня 2007 р. Алла Ліщименко начальник інформаційно-довідкової служби та звернень громадян ДПА у м. Києві. Чи можна включати до валових витрат витрати на відрядження за кордон працівників підприємства для участі у виставках і конференціях, тематика яких збігається з основною діяльністю підприємства? Якими документами можуть бути підтверджені такі витрати для включення їх до валових витрат? Гол. бух. Коломієць. І Умови віднесення до валових витрат будь-яких витрат платника податку на прибуток визначаються на підставі ст. 5 Закону України від 28.12.94 N 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» (в редакції Закону України N 283/97-ВР від 22.05.97; далі - Закон N 334/94-ВР). Основними, серед таких умов є, зокрема: зв'язок суми, сплачених (нарахованих) витрат з господарською діяльністю* платника податку (пп. 5.2.1 ст. 5); наявність документів, підтверджуючих зв'язок таких витрат з господарською діяльністю (пп. 5.3.9 ст. 5). * Відповідно до п. 1.32 ст. 1 Закону N 334/94-ВР господарська діяльність — будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності с регулярною, постійною та суттєвою. Що стосується безпосередньо витрат на відрядження працівників підприємства, в тому числі за кордон для участі у виставках* чи конференціях**, то розмір таких витрат та перелік документів, якими вони підтверджуються, встановлений пп. 5.4.8 ст. 5 Закону N 334/94-ВР, згідно з яким такі витрати в податковому обліку є витратами подвійного призначення. * Згідно із Концепцією розвитку виставково-ярмаркової діяльності, схваленою розпорядженням KM України від 28.07.03 N 459-р. виставка — захід, пов'язаний з демонстрацією продукції та послуг, просуванням їх на внутрішній та зовнішній ринок і вивченням з цією метою кон'юнктури ринку. ** Конференція — зібрання учасників (представників), на якому обговорюються відповідні питання, і приймається колективне рішення з обговорюваних питань. З метою включення цих витрат до складу валових витрат платника податку на прибуток, крім вищевказаних умов, мають виконуватися всі умови, передбачені зазначеним підпунктом. Зокрема, до валових витрат включаються витрати на відрядження фізичних осіб, що перебувають у трудових відносинах з таким платником податку або є членами керівних органів платника податку, у межах фактичних витрат особи, яка відряджена, на проїзд (включаючи перевезення багажу) як до місця відрядження і назад, так і за місцем відрядження, оплату вартості проживання у готелях (мотелях), а також включених до таких рахунків витрат на харчування чи побутові послуги (прання, чистка, лагодження та прасування одягу, взуття чи білизни), найм інших жилих приміщень, телефонних рахунків, оформлення закордонних паспортів, дозволів на в'їзд (віз), обов'язкового страхування, витрат на усний та письмовий переклади, інших документально оформлених витрат, пов'язаних з правилами в'їзду та перебування у місці відрядження, включаючи будь-які збори і податки, що підлягають сплаті у зв'язку зі здійсненням таких витрат. Зазначені витрати можуть бути включені до складу валових витрат платника податку лише за наявності підтверджуючих документів, що засвідчують вартість цих витрат у вигляді транспортних квитків або транспортних рахунків (багажних квитанцій), рахунків з готелів (мотелів) або від інших осіб, що надають послуги з розміщення та проживання фізичної особи, страхових полісів тощо. Не включається до складу витрат платника податку готівка, витрачена на цілі, визначені підпунктами 5.3.1 та 5.4.4 цієї статті, а також на цілі, не пов'язані з відшкодуванням особистих витрат фізичної особи, яка перебуває у відрядженні. Перелік витрат на проїзд наведено в Інструкції про службові відрядження в межах України та за кордон, затвердженій наказом Мінфіну України від 13.03.98 N 59. Не дозволяється відносити до складу витрат на харчування вартість алкогольних напоїв та тютюнових виробів, суми «чайових», за винятком випадків, коли суми таких «чайових» включаються до рахунку згідно із законами країни перебування, а також плати за видовищні заходи. Додатково до витрат, визначених першим абзацом цього підпункту, відносяться не підтверджені документально витрати на харчування та фінансування інших власних потреб фізичної особи (добових витрат), понесених у зв'язку з її відрядженням, у межах граничних норм, встановлюваних Кабінетом Міністрів України за кожний повний день відрядження, включаючи день від'їзду та приїзду. Норми добових витрат встановлені постановою Кабінету Міністрів України від 23.04.99 N 663 «Про норми відшкодування витрат на відрядження в межах України та за кордон». Зазначені граничні норми встановлюються в гривнях: ? в єдиній сумі для відряджень за кордон незалежно від країни відрядження та статусу населених пунктів; ? в єдиній сумі для відряджень у межах України незалежно від статусу населених пунктів. Сума добових визначається: ? у разі відрядження у межах України та країн, з якими не встановлено або спрощено прикордонний контроль — згідно з відмітками відряджуючої та приймаючої сторони на посвідченні про відрядження, форма якого затверджується центральним податковим органом; — у разі відрядження до країн, з якими встановлено | повний прикордонний митний контроль, ? згідно з відмітками органів прикордонного контролю у паспорті або документі, що його замінює. За відсутності зазначених відміток сума добових не включається до валових витрат платника податку. Будь-які витрати на відрядження можуть бути включені до складу валових витрат платника податку за наявності підтверджуючих документів щодо зв'язку такого відрядження з основною діяльністю такого платника податку — запрошень приймаючої сторони, діяльність якої збігається з діяльністю платника податку; укладеного договору (контракту); інших документів, які встановлюють або засвідчують бажання встановити цивільно-правові відносини; документів, що засвідчують участь особи, яка відряджена стороною, у переговорах, конференціях або симпозіумах, які проводяться за тематикою, що збігається з основною діяльністю платника податку. За запитом представника податкового органу платник податку має забезпечити за власний рахунок переклад звітних та підтверджуючих документів, виданих іноземною мовою. Суми та склад витрат на відрядження державних службовців, а також інших осіб, які направляються у відрядження підприємствами, установами та організаціями, які повністю або частково утримуються (фінансуються) за рахунок бюджетних коштів, визначаються Постановою N 663. Сума добових для таких категорій фізичних осіб не може перевищувати суму, встановлену другим абзацом цього підпункту для інших відряджених осіб. Власник або уповноважена ним особа може встановлювати додаткові обмеження щодо сум та цілей використання коштів, наданих на відрядження. Особливості відображення в податковому обліку витрат на відрядження за кордон більш детально були висвітлені у газеті «Податковий, банківський, митний Консультант» (N 19 за 2007 рік, стор.14). Таким чином, однією з умов, яка дозволяє відносити витрати на відрядження згідно з вищепереліченими документами є засвідчення в цих документах зв'язку відрядження з основною діяльністю платника податку. При цьому слід врахувати, що в Законі не визначено поняття терміна «основна діяльність платника податку», крім визначення поняття «основна діяльність неприбуткових організацій». В той же час згідно із п. 1.43 ст. 1 цього Закону встановлено, що інші терміни використовуються у значеннях, визначених законами з питань оподаткування, а також національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку у випадках, визначених цим Законом, які не суперечать цьому Закону та іншим законам з питань оподаткування у частині визначення термінів. Тому з метою оподаткування термін «основна діяльність» може застосовуватись у значенні наведеному у Положенні (стандарті) бухгалтерського обліку 3 «Звіт про фінансові результати», затвердженому наказом Мінфіну України від 31.03.99 N 87 та зареєстрованому в Мін'юсті України 21.06.99 за N 391/3684, згідно з яким основна діяльність - операції, пов'язані з виробництвом або реалізацією продукції (товарів, робіт, послуг), що є головною метою створення підприємства і забезпечують основну частку його доходу. Виходячи із зазначених вимог та визначень, витрати на відрядження за кордон працівників підприємства для участі у виставках та конференціях включаються до складу валових витрат з урахуванням обмежень, встановлених пп. 5.4.8 ст. 5 Закону, в тому числі за наявності запрошення, в якому зазначено місце проведення та засвідчено зв'язок тематики таких виставок та конференцій з основною діяльністю підприємства. Участь у конференції підтверджується також наявністю протоколу (рішення) учасників конференції. При цьому у випадку, коли таке запрошення (протокол, рішення) видані іноземною мовою, то за запитом представника податкового органу платник податку має забезпечити за власний рахунок переклад зазначених підтверджуючих документів. Наприклад, основною діяльністю підприємства є виробництво фармацевтичної продукції. В цьому випадку в запрошенні має зазначатися тематика: — виставки: демонстрація продукції фармацевтичної промисловості; — конференції: питання, безпосередньо пов'язані з виробництвом фармацевтичної продукції. Що стосується інших витрат, понесених підприємством у зв'язку із участю у виставках за кордоном, то листом ДПА України від 08.12.05 N 12060/6/15-0316 було роз'яснено, що участь підприємства у виставках є одним з видів рекламних заходів. З урахуванням цього, з метою включення таких витрат до складу валових витрат виробництва (обігу) має застосовуватися норма пп. 5.4.4 п. 5.4 ст. 5 Закону, згідно з якою до валових витрат включаються витрати платника податку на проведення передпродажних та рекламних заходів стосовно товарів (робіт, послуг), що продаються (надаються) таким платником податку. При цьому витрати на участь у виставці за кордоном мають підтверджуватися - розрахунковими, платіжними документами про сплату вартості такої участі організатору виставки (нерезиденту чи резиденту), перекладених з іноземної мови (у відповідних випадках).